Телефони для абітурієнтів: (044) 285-44-03, 285-43-86

Майстер-клас Тетяни Шнуренко

Дата: 22.02.2021 | Рубрика: Новини

Студенти факультету музичного мистецтва продовжують удосконалювати фахову майстерність з народної хорової та фольклорної манер виконання. Зірковий майстер-клас для молоді влаштувала відома етноспівачка, солістка ансамблів «Кралиця» та «Куми» Тетяна Шнуренко.

Із 1996 до 2011 рр. – пані Тетяна була ведучою авторських фольклорних і музичних програм: «Пісня мого роду», «Нема краю без звичаю», «Рідні наспіви», прямого ефіру «Добридень» головної редакції освітньо-художніх та літературно-музичних програм Національної радіокомпанії України.

2011 р. Тетяна Валентинівна працювала редактором щотижневої газети «Культура і життя» Національного газетно-журнального видавництва Міністерства культури України (авторська сторінка «Від дідів-прадідів»).

2014-го р. Тетяна Шнуренко стала викладачем факультету музичного мистецтва Університету культури, у якому навчає молодь майстерності народного співу та керує студентським вокальним гуртом «Дівич-вечір».

«Українська народна пісня – це душа народу. З давніх-давен вона наповнена силою та красою, емоційною виразністю і щирими почуттями. Пісня супроводжувала людину в буднях і святах, допомагала в годину туги й журби, веселила душу у світлі дні щастя», – розпочала онлайн-майстер-клас пані Тетяна.

Спираючись на власні знання і творчий досвід, Тетяна Валентинівна розповіла студентству про народну та фольклорну манери виконання пісень.

«Народний спів спирається на виконавські традиції певних географічних регіонів, що передаються від покоління до покоління, як усна пісенна традиція. Вона приписується народному мистецтву в тому разі, якщо це мистецтво йде від носія певної культури».

На прикладі записів із різним стилем виконання старовинних слов’янських обрядових пісень – веснянок та інших не менш відомих українських народних здобутків, викладачка разом зі студентами виокремила розбіжності між регіональними особливостями вокалу та народної хорової манери.

«Основною рисою та окрасою народної манери співу є грудне звучання. Проте інколи жіночі голоси використовують безопорний звук, який нагадує фальцет. Він може звучати, як підголосок або вигук. Фольклорний спів не має нічого спільного з піснями на вірші легендарних українців Тараса Шевченка та Лесі Українки, адже композиції літературного походження повинні виконуватися виключно в народнохоровій манері. Фольклорне виконавство, на відміну від народнохорового, зберігає особливості говору певного територіального осередку, виявляє тенденцію до місцевої пісенно-музичної традиції, сповільнених чи прискорених темпів відтворення пісень, розмаїття темброво-регістрових барв, шумів тощо».

Пані Тетяна зауважила, що для народного вокалу необхідним є зв’язок із мовою, що проявляється як у особливостях артикуляції, так і в природно-розмовній манері співу. Важливою є і робота голосових зв’язок, спрямованість звуку та правильне використання природних грудних і головних резонаторів. Також упродовж майстер-класу викладачка детально розглядала специфіку народної хорової манери на прикладі тріо відомого хору імені Г. Верьовки, до складу якого входять народні артистки України Поліна Павлюченко (альт), Віра Мартиненко (сопрано) та Наталія Цюпа (контральто).

Студенти були надзвичайно вражені майстер-класом, адже у прямому ефірі вони не тільки здобули нові знання, але й мали можливість продемонструвати власне виконання та отримати дорогоцінний фідбек від майстрині своєї справи, яка надала юним митцям цінні зауваги щодо поліпшення та відшліфовування певних моментів їхньої манери виконання.

«Моє серце поділене на дві частини. Одна належить народній хоровій манері, інша – фольклорній. Так, вони різні, але рівні за цінністю, тому, виходячи з теми нашої лекції, я все ж закликаю поєднувати їх, не розділяючи і не нехтуючи однією з них».

 

 

Контакти
Ліцензія МОН України, наказ № 116-л від 02.06.2017 р.